Лідери Європейського Союзу на грудневому саміті ухвалили рішення про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки. Сума пільгової позики становитиме 90 мільярдів євро. Однак замість очікуваного використання заморожених російських активів, фінансування буде забезпечене запозиченнями ЄС на ринках капіталу та його бюджетними резервами, знову лягаючи на плечі європейських платників податків.
Основною причиною відмови від ідеї “репараційної позики” стало небажання деяких країн-членів ЄС використовувати суверенні активи Росії. Це питання, що обговорюється з перших днів повномасштабного вторгнення, розкрило глибокі політичні та правові розбіжності. Подальша доля російських коштів залишається невирішеною, і лідери ЄС обіцяють повернутися до її обговорення пізніше.
Київ неодноразово закликав до повної конфіскації заморожених російських активів. Проте західні партнери довго посилалися на відсутність відповідних законодавчих механізмів та потенційні правові ризики. Головним аргументом проти була теза про імунітет суверенних активів, що може створити небезпечний прецедент для міжнародного права.
З часом дискусія виявила політичну природу проблеми, попри експертні висновки щодо шляхів конфіскації. Крім країн із послідовною проросійською позицією, таких як Угорщина та Словаччина, з’ясувалося, що для деяких держав втрата російських коштів є просто фінансово невигідною. Це стало значною перешкодою для досягнення консенсусу.
Зокрема, значна частина російських активів, близько 185 мільярдів євро, зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Ці заморожені кошти, інвестовані на ринку цінних паперів, приносять значний дохід, який, згідно з законодавством ЄС, вже не належить Росії. За оцінками, Euroclear накопичив близько 176 мільярдів євро таких доходів, з додатковими 9 мільярдами, що звільняться у 2026-2027 роках, що пояснює опір Бельгії ідеї конфіскації.
Зважаючи на труднощі з конфіскацією, у лютому 2024 року ЄС запропонував інший підхід: використовувати доходи, а не саме “тіло” заморожених активів. Цей принцип ліг в основу кредиту Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від ЄС та G7 на 45 мільярдів євро. В рамках ERA G7 надавали Україні кошти зі своїх бюджетів під заставу доходів від російських активів, тоді як ЄС використовував ці доходи безпосередньо. До кінця жовтня Україна отримала 25,3 мільярда євро з цієї суми.
Підхід з позичанням коштів Україні під заставу доходів від російських активів вже застосовувався. Проте нова “репараційна позика” відрізнялася тим, що фінансування повністю мало надходити саме з цих доходів, а не з бюджетів країн-партнерів. Цей механізм мав зменшити навантаження на європейських платників податків, чия підтримка фінансування України власним коштом поступово слабшає.
Обговорювана сума “репараційної позики” сягала близько 140 мільярдів євро, тоді як загальний обсяг заморожених російських активів в ЄС становить приблизно 210 мільярдів. Для гарантії неповернення коштів Росії Єврокомісія запропонувала законодавчі зміни. Рада ЄС підтримала заборону на повернення заморожених активів Центробанку РФ.
Важливо, що ЄС обійшов власне правило одностайності для санкційних рішень, ухваливши це рішення кваліфікованою більшістю, попри опір Угорщини та Словаччини. Це унеможливило блокування продовження санкцій прокремлівськими урядами та розморожування активів. Цей крок мав на меті заспокоїти Бельгію та інших утримувачів активів щодо компенсації Росії у разі скасування санкцій.
Механізм “репараційної позики” передбачав також додаткові гарантії для захисту країн ЄС та фінансових установ від можливих дій Росії. Йшлося про уникнення ризиків експропріації європейських активів у відповідь. Однак навіть ці комплексні гарантії не змогли переконати прем’єр-міністра Бельгії дати згоду на реалізацію позики.
“Репараційна позика” могла стати значним кроком уперед, дозволивши фінансувати Україну доходами від російських активів замість бюджетів партнерів. Крім того, це дозволило б спрямовувати допомогу ЄС саме на військові потреби, що є нововведенням. Однак, навіть такий компромісний варіант виявився надто ризикованим для деяких країн-членів. Дискусія щодо майбутнього заморожених російських активів, включно з ідеєю їхньої конфіскації, наразі поставлена на паузу.