П’ятниця, 3 червня, 8:10

Киянці, 47-річній Оксані Живко, телефонують із Бучі. У моргу встановили особу її брата 52-річного Олександра. Не виходив на зв’язок із 22 березня.

 Сусіди казали йому сховатися. Він був учасником АТО. Чекав, поки перетелефонують із військкомату розповідає Оксана. Окупанти розпитували, де військові чи їхні родичі. Хтось здав. Сусідка підозрювала місцевого алкоголіка. Той показував заможні будинки, мародерив і пив із росіянами. Його знайшли застреленим у будинку, де жили москалі.

Оксана Живко тричі на тиждень ходила в морг передивитися опис тих, кого не можуть упізнати.

 Мамі до останнього не казала. Але вона якось здогадалася. Каже: “Треба навести лад біля батька, щоб Сашка поховати й мені місце лишилося”. Брату вистрілили в потилицю. Руки зв’язані. Мав поламані ребра, ключицю й вибиті зуби. Впізнали, бо після АТО мав пластину в руці й нозі. Його дружина померла торік від раку. Донька Іра вчиться у Словаччині. Просила хоча б фото тіла. На похорон я заборонила їхати.

На Київщині виявили тіла 1314 убитих росіянами мирних жителів. Начальник поліції області Андрій Нєбитов заявив, що більшість застрелили зі стрілецької зброї.

А в цей час:

Фермер, 50-річний Володимир Матвієнко, повертається додому в село Камінь на Чернігівщині. На возі доправляв ­бідони з молоком у сусіднє селище Кам’янська Слобода, за 4 км в єдине місце, де заготівельники приймають молочні продукти.

 Через брак бензину молоковози майже не їздять. Але добре хоч так є можливість здати. Продукти пропадають, маємо сім корів, каже Матвієнко. Як почалася війна, місяць зовсім не забирали. Тепер молоко приймають о шостій ранку. Щоб встигнути здати, встаємо о четвертій. Дружина доїть, а я запрягаю кобилу Чайку. Віз єдиний наш транспорт. Дорогою забираю молоко в односельців.

Коней у селі мають два господарства. Інші везуть молоко велосипедами у пластмасових відрах та бідонах по 1520 л. На шлях до молоковоза й назад витрачають годину-півтори. Загалом із Каменя молоко здають шість домогосподарств це приблизно 150 л на добу. Володимир Матвієнко стільки ж. Але через проблеми зі здаванням господарі планують збувати корів.

Переселенці з Харкова домальовують стінопис “Оберіг” на мерії в центрі Черкас.

 Мурал вирішили створити на знак подяки Збройним силам, каже керівниця творчої групи Яна Волк. Ідея зробити патріотичний малюнок виникла, коли ховалися від обстрілів у сховищі.

Малюнок обирали черкащани під час опитування в соцмережах.

 Пропонували те, що постійно крутилось у голові, герб України. Він може бути фоновим елементом чи другорядним, але обов’язково великим, говорить дизайнер і креативний директор групи Роман Портала. Найскладніше було обрати зображення військовослужбовця, який уособлював би збірний образ українського бійця й водночас був би реалістичним.

Кошти на втілення проєкту збирають у соцмережах. Створення такого муралу коштує 162 тис. грн. На 260 кв. м треба 600 балонів фарби.

“Хороший русский” це той, якого не видно в тепловізорі

Війна з Росією триває вже четвертий місяць, а деякі наші діячі продовжують тягти росіян в український медіапростір. Ці “хорошие русские” намагаються запевнити нас: це тільки Володимир Путін та його команда погані, а російське суспільство взагалі проти війни. Але це все частина російської пропаганди, й тому ми мусимо ніколи не забувати, що “хороший русский” це той, якого не видно в тепловізорі.

Тож нахіба тягнути до нашого інформаційного простору всіх цих Овсяннікових, Бикових та Каців?

Сергій Стерненко, громадський активіст

Путін вторгся не в Україну, а в Європу

Я думав, що Володимир Путін вторгся в Україну. Я помилявся. Він вторгся в Європу. Російські солдати обстрілюють українські багатоквартирні будинки та лікарні, вбивають мирних жителів, грабують, ґвалтують жінок. Вони створили найбільшу кризу з біженцями в Європі з часів Другої світової війни.

Додайте до цього погрозу Путіна застосувати ядерну зброю. Попередження, що будь-яка країна, яка втрутиться в його нічим не спровоковану війну, стикнеться з “наслідками, яких ви ніколи не бачили”, і це все пояснює.

Це пояснює, чому практично одразу уряд Німеччини позбувся майже 80-річної огиди до воєн і збереження мінімально можливого оборонного бюджету, а натомість оголосив про величезне збільшення військових витрат і плани постачати зброю Україні.

Це пояснює, чому практично одразу Швеція і Фінляндія відмовилися від більш ніж 70-річного нейтралітету і подали заявку на вступ до НАТО.

Це пояснює, чому практично одразу Польща перестала гратися з пропутінським популістом Віктором Орбаном в Угорщині і відкрила кордони для понад 3 мільйонів біженців. Одночасно перетворившись на важливий сухопутний міст на шляху зброї НАТО в Україну.

Можливо, найбільше вражає, скільки біженців готові прийняти без особливих скарг країни ЄС. Є усвідомлення, що українські чоловіки теж борються, щоб захистити їх, тож країни ЄС можуть принаймні дати притулок їхнім жінкам, дітям і літнім.

Томас Фрідман, оглядач

Кінцевою метою має бути розвалення Росії

Дехто сподівався, олігархи можуть умовити Путіна згорнути війну. Але насправді вони вже давно втратили вплив і на самого диктатора, і на його найближче оточення. Помилка тих, хто розмірковує про “підкуп”, “захоплення держави олігархами”, у тому, що вони чомусь вважають, буцімто силовики діють за правилами, зокрема поважають приватну власність та інші закони. Це справедливо тільки у країнах із глибокими традиціями верховенства права. Росія до них не належить, тому там силовики мають практично необмежену владу. Притому вони сповідують ту саму імперську ідеологію, зокрема гаряче підтримують “остаточне вирішення українського питання.

Потрібно, щоб Захід чітко прагнув саме розвалення РФ як кінцевої мети. На жаль, у наших союзників є щодо цього багато пересторог на зразок “а що буде з ядерною зброєю?”, “а чи не надто посилиться Китай?” Тому не всім вистачає рішучості йти до кінця.”

Із дружиною та донькою розгорнули вдома “вареничний фронт”. Готуємо на передову. Робимо тісто, яке має тривалий термін придатності. Вареники варимо й пакуємо у спеціальні сумки. За день ліпимо по 300400 штук, а за тиждень виготовляємо близько 2 тис. Волонтерами передаємо в найгарячіші точки. Хлопці нам телефонують, дякують.

Євген Компанець

Не знав, як сказати матері, що всиновлюватимемо дитину. Мама мріє про онуків, а в нас уже 11 років не виходить. Розповів, що оформлюватимемо документи. Каже: “Чим вам допомогти?”

Ілля Русланов

Хлопець зробив мені пропозицію до війни. Планували в червні відгуляти весілля. Після початку війни вирішили, що влітку просто розпишемося та відсвяткуємо з друзями. За тиждень він усе скасував, виїхав за кордон і лише потім зателефонував та вибачився.

Анна Онопрієнко

Три місяці сиділа в селі на Миколаївщині. Гроші закінчились, у Миколаєві запропонували роботу. Зібралася й поїхала без роздумів. Через кілька днів почалися артилерійські обстріли. У моїй квартирі повилітали вікна. Кидаю роботу, їду назад у село.

Кіра Прилуцька

Син приніс і поклав перед нами з дружиною понад тисячу гривень. Налякалися, що десь украв. З роботами завжди в нього складно. Пояснив, що стоїть у черзі на заправку замість водіїв. Платять по парі сотень гривень.

Василь Пархоменко

“Напевно, найбільш кричуща російська брехня стосується продовольчої кризи, що торкнеться найвразливіших верств населення світу. Усі мають зрозуміти: Україна не може експортувати своє зерно, бо Росія воєнним шляхом заблокувала порти Чорного моря. Крапка”,

Матті МААСІКАС, посол ЄС в Україні

1017 населених пунктів звільнили українські військові за 100 днів війни

На утримання одного полоненого окупанта Україна витрачає 3 тис. грн на місяць, каже заступниця міністра юстиції Олена Висоцька. Кошти йдуть на харчування, одяг, засоби гігієни та комунальні платежі.

У додатку “Дія” з’явилася можливість подавати заявку на первинну консультацію щодо усиновлення. Пізніше можна буде подати пакет документів на кандидата в усиновлювачі, опікуни, батьки-вихователі прийомної родини чи дитячого будинку сімейного типу.

З 11 липня набуде чинності заборона палити електрон­ні сигарети в публічних місцях. Штраф може сягати 15 тис. грн.

З 1 червня розпочала роботу гаряча лінія МВС для звернень рідних та близьких полонених, зниклих безвісти та загиблих українських захисників. Працюватимуть 10 телефонних ліній.

Жалілася подрузі, що в соц­мережах пишуть про тер­оборонців, яких відправляють воювати без екіпірування. Один військовий почув це та присоромив. Каже, хлопці, які стали в бій першими, розуміли, що йдуть на ворога майже з голими руками, але їм важливіше захистити людей та країну, ніж власне життя. Ниттям про бідних добровольців, коли налагоджені волонтерські рухи та є допомога з-за кордону, ми ображаємо та знецінюємо тих воїнів.

Алла Біла, 28 років, Київ

Прихистила родину переселенців. Приносила їм харчі, жаліла. Якось той чоловік почав сваритися, що його змушують стати на облік у військкомат. Каже, він дуже багато натерпівся за вісім років, нехай воюють місцеві. Попросила збирати речі й шукати нове житло.

Олена Картава, 36 років, Вінниця

До 15 років жила в Росії та ходила в місцеву школу. Діти щодня принижували мене через те, що українка. Сміялися з акценту. Вчителі на це не реагували, мовчанням та смішками заохочували. Повернувшись в Україну, боялася, що мене знову будуть зневажати, адже практично не знала мови, а на Донбасі вже була війна. Але учні ставилися з розумінням. Учителька української мови погодилася безкоштовно допомагати з навчанням поза уроками.

Маря Козлова, 20 років, Житомир

Намагаюся максимально бути корисним нашій державі та армії. Податки всі плачу вчасно, для армії збираю кошти та купую все, на що вистачає грошей. Якщо заберуть на війну, то не впевнений, що витримаю. Можу наробити горя. Тому віддаюся повністю волонтерству.

Антон Гордієнко, 32 роки, Чернівці