Нещодавній саміт міністрів закордонних справ країн БРІКС у Бразилії, який відбувся наприкінці квітня 2025 року, виявив глибокі тріщини в організації, що позиціонує себе як рупор Глобального Півдня. Росія, Китай, Індія, Бразилія, ПАР та нові члени – Єгипет, Ефіопія, Іран, ОАЕ – не змогли узгодити спільну позицію, залишивши підсумкову заяву за підписом лише Бразилії. Це вже не перший сигнал внутрішньої напруги в альянсі, і для України ці розбіжності мають як ризики, так і можливості.

Розбіжності, які неможливо приховати

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на саміті в Ріо-де-Жанейро закликав БРІКС активізуватися як “світова більшість”, маючи на увазі Глобальний Південь. Його риторика частково перегукувалася з промовою китайського колеги Ван І, який наголосив на необхідності протистояти “гегемонізму” – очевидний випад у бік США. Проте спільна заява, яка мала б підкреслити амбіції БРІКС як геополітичного гравця, так і не була підписана всіма учасниками. Причина – принципові розбіжності між країнами.

Одним із каменів спотикання стало питання реформи ООН. У заяві Бразилія та Індія підтримали ідею справедливішого представництва Глобального Півдня в Раді Безпеки ООН, зокрема їхнього власного постійного членства. Проте Єгипет та Ефіопія виступили категорично проти, адже розширення числа постійних членів із правом вето послабило б вплив тих, хто вже має вагу в ООН. Ця суперечка відображає ширший конфлікт інтересів: Китай, який має напружені відносини з Індією (особливо на тлі ескалації в Кашмірі), ймовірно, підтримує позицію Єгипту, з яким Пекін активно розвиває відносини. Бразилія ж, попри дружні зв’язки з Росією, дедалі більше схиляється до співпраці зі США, що викликає невдоволення Китаю.

Ще одним проявом розколу стала обережна позиція щодо війни в Україні. У заяві саміту війні присвятили лише два абзаци, де згадали “офіційні позиції” країн, Африканську мирну ініціативу та “Групу друзів миру” – ініціативу Китаю та Бразилії, яка у 2025 році не дала жодних результатів. Відсутність спільної позиції щодо війни свідчить про те, що БРІКС не готовий виступати єдиним фронтом у політичних питаннях, попри гучні заяви Лаврова та Ван І.

Економічні амбіції без політичної єдності

БРІКС задумувався як економічний альянс, але спроби вирішувати політичні питання економічними інструментами дедалі більше підривають його єдність. На саміті в Казані у 2024 році Росія намагалася проштовхнути ідею спільного банку та валюти БРІКС, але в Ріо-де-Жанейро міністри лише підтвердили пріоритетність розрахунків у національних валютах. Ця ідея, однак, стикається з практичними труднощами: розрахунки в нацвалютах створюють залежність між країнами, а коливання курсів, як-от гіпотетичний обвал індійської рупії, можуть завдати фінансових збитків, наприклад, Росії, яка продає нафту Індії. Валюта БРІКС могла б вирішити цю проблему, але до її створення ще далеко через брак довіри між учасниками.

Ще одним спірним питанням стала реакція на торговельний протекціонізм Дональда Трампа. Міністр закордонних справ Бразилії Мауро Віейра зазначив, що країни БРІКС “рішуче не сприйняли” нові тарифи США. Проте сама Бразилія займає двоїсту позицію: вона отримує вигоду від тарифної політики США, одночасно критикуючи її разом із Китаєм. Це маневрування показує, що навіть у економічних питаннях БРІКС бракує єдності.

Чому БРІКС “поламався”?

Основна боротьба за вплив в альянсі точиться між Росією та Китаєм. Росія, ізольована Заходом через війну в Україні, використовує БРІКС як майданчик для демонстрації своєї “неізольованості”, як зазначав Путін на саміті в Казані 2024 року. Вона прагне створити антизахідний блок і просувати альтернативні фінансові системи, щоб обійти санкції. Китай, зі свого боку, бачить БРІКС як інструмент для боротьби з тарифами Трампа та розширення свого впливу на Глобальний Південь. Проте інші члени, як-от Бразилія, Індія та ПАР, не хочуть відкрито протистояти Заходу, адже це може зашкодити їхнім економічним і безпековим інтересам.

Ці внутрішні протиріччя не нові. Ще на саміті в Йоганнесбурзі у 2023 році Бразилія та ПАР висловлювали незгоду з ідеєю Китаю та Росії перетворити БРІКС на відверто антизахідний блок. У 2024 році в Казані Росія намагалася включити у підсумкову заяву формулювання щодо України, які оскаржила ПАР, і конфлікт ледве вдалося залагодити. У Ріо-де-Жанейро історія повторилася, але цього разу спірні пункти залишилися в заяві, опублікованій від імені Бразилії.

Що це означає для України?

Для України розбіжності в БРІКС мають двояке значення. З одного боку, брак єдності в альянсі послаблює спроби Росії використати його як інструмент проти Заходу та України. Відсутність чіткої позиції щодо війни в Україні на саміті в Ріо-де-Жанейро свідчить, що БРІКС не готовий підтримати Кремль у його агресивних намірах. Це дає простір для маневру: офіційний Київ може працювати з окремими членами альянсу, такими як Бразилія, Індія чи ПАР, щоб просувати власні ініціативи, наприклад, Формулу миру Зеленського.

З іншого боку, конкуренція між Росією та Китаєм у БРІКС може мати непередбачувані наслідки. Китай, який уникає засудження Росії, але не визнає її агресію, продовжує купувати російську нафту, послаблюючи західні санкції. Якщо КНР здобуде домінуючу роль в альянсі, це може посилити її вплив на Глобальний Південь, що ускладнить дипломатичні зусилля України в цьому регіоні.

Висновок

БРІКС, який прагне стати рупором Глобального Півдня, дедалі більше нагадує альянс із протилежними інтересами. Росія хоче антизахідного блоку, Китай – економічного впливу, а Бразилія, Індія та ПАР намагаються балансувати між Заходом і Сходом. Ці розбіжності гальмують амбіції БРІКС стати глобальним геополітичним гравцем, але водночас створюють можливості для України. Працюючи з окремими членами альянсу, Київ може впливати на їхню позицію щодо війни, що може призвести до несподіваних для Росії чи Китаю формулювань у майбутніх деклараціях. Однак для цього потрібна активна дипломатія та чітке розуміння внутрішньої динаміки БРІКС.