До законопроєкту про олігархів подано понад тисячу правок — нардеп

До законопроєкту про олігархів подано понад тисячу правок — нардеп

До законопроєкту про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) народні депутати подали 1257 правок.

Як повідомив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, автори правок пропонують, зокрема, змінити орган, який ухвалюватиме рішення щодо визнання людини олігархом та деталізувати цю процедуру. Так, пропонується віддати цю роботу:

  • Кабміну за звернення РНБО, членів Кабміну або президента;
  • Вищому антикорупційному суду заявою Кабміну, Ради національної безпеки, Служби безпеки або Антимонопольного комітету;
  • Національному агентству з питань запобігання корупції за зверненням АМКУ або іншого державного органу;
  • Спеціально створеній Комісії при НАЗК;
  • Комісії із 7 осіб, де більшість — представники міжнародних організацій.

“Велика кількість правок стосується визначення НАЗК як головного органу по визнанню олігархом і, як наслідок, надання йому права здійснювати розслідування та вивчення всіх обставин. Для цього пропонується розширити повноваження НАЗК і доручити йому вести Реєстр олігархів”, — зазначив нардеп.

Окрім того, депутати пропонують зобов’язати олігархів звітувати перед НАЗК про фінансування ЗМІ, а будь-яка концентрація бізнесу за участю олігарха обов’язково має відбуватися з дозволу АМКУ.

Також депутати пропонують уточнити та додати критерії, за якими людей можуть визнати олігархом, зокрема уточнити розміри активів, вплив на політиків, факти регулярних зустрічей в Офісі президента, тощо.

Пропонується і розширити список заборон для олігархів: наприклад заборонити їм обіймати керівні посади в органах державної влади і місцевого самоврядування.

Серед правок є пропозиції запровадити вимоги стандартів надання інформації з боку ЗМІ, щодо яких є ознака впливу олігарха та ввести обмеження для інформації щодо я внутрішніх українських політичних, економічних, релігійних або соціальних питань: автори цих право вважають, що така інформація має відповідати вимогам стандартів балансу думок і повноти фактів.