Звісно, це приблизно. Ідеться про відстань від вуха до вуха. Тобто про mindset, про мислення. Про те, що найважче зробити перший, принципово важливий крок у своїй голові, змінити свій світогляд.
Цією істиною один із керівних представників Міноборони України поділився з лідерами, які зібрались на Київський безпековий форум для молоді. Він говорив про те, що, аби змінити цей світ на краще, треба думати творчо, нелінійно. Треба забути про досвід і не боятися нічого.
Значною мірою вони, сьогоднішні молоді лідери, покоління війни, такими вже є. Вони розкуті, вони освічені, вони англомовні, позбавлені стереотипів і відкриті до світу.
Притому вони знають, що таке війна і біль втрат. Хтось із них бачить у приціл ворога, як снайперка, котра виступала на одній із панелей форуму. Хтось, як боєць “Азову” Валерій Горішній, повернувся з полону, а його найближчі друзі загинули під час теракту в Оленівці. І незважаючи на біль втрат, вони, зціпивши зуби, воюють, працюють, волонтерять. Але їм потрібне відчуття залученості, відчуття ліктя одне одного, відчуття того, що в них вірять.
І тому такі зібрання, незважаючи на те, що цілком непросто організувати масштабний захід під час війни, вкрай потрібні та важливі.
Важливо те, що вони можуть не просто послухати-подивитись Віталія Портникова на його ютуб-каналі, а в живому діалогові подискутувати з ним. І відверто, питання були не такими вже й простими для досвідченого журналіста та полеміста. Важливо, що вони не лише можуть чемно послухати експрем’єра та лідера Київського безпекового форуму Арсенія Яценюка, а й він слухає їх, молодих, і вже він звертається до них із залу із запитаннями, а не навпаки.
Перед ними як перед поколінням наймасштабнішої війни цього століття стоять неймовірні виклики. І вони мають на всі з них знайти відповіді. І ці відповіді мають бути чесні. Той же Віталій Портников резонно загострив тему: маєте вирішити, чи бажаєте ви будувати Україну тут, чи спостерігати на відстані за тим, як вона будується. “Ми нині дивимося, як Ізраїль бореться за своє існування. А шість мільйонів американських євреїв спостерігають за цим підтримують, співчувають, допомагають, але не ризикують життям і здоров’ям”. Вони, ті, хто приїхав на форум, залишаються тут, в Україні. Але ми маємо багато що змінити, аби вони могли реалізувати свій потенціал саме в Україні. Маємо забути про ейджизм, бо ейджизм це не тільки про старість, а й про сумніви в юності. Маємо максимально вберегти їх від впливу популістів, бо це найгірше, що може з ними статися. Маємо допомогти їм відчути себе максимально залученими.
Ці думки підштовхнули нас до того, щоб значну частину присвятити саме молодому поколінню, зокрема такій події, як Київський безпековий форум для молоді. Вони, молоді лідери, вже сьогодні є тим Маленьким принцом, який відчуває себе відповідальним за нашу планету. І не боїться зіткнення з ворожими планетами. Підтримаємо в них цю віру.