Ощадбанк програв суд АМКУ

Ощадбанк програв суд АМКУ

14.07.2021 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Ощадбанку до Антимонопольного комітету (в справі №910/20990/20) про скасування рішення комітету від 30.10.2020 щодо накладення штрафу на Ощадбанк у розмірі 1,06 млн грн за неподання інформації на вимогу комітету про набуття Ощадбанком у власність активів ТОВ “Торгово-логістичний комплекс “Арктика” у вигляді цілісного майнового комплексу “Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування”, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, а також двох земельних ділянок.

Ці активи пов`язували з Леонідом Юрушевим. Ощадбанк у листопаді 2018 року продав логістичний центр “Арктика” для Dragon Capital (за 195 млн грн), а Dragon Capital передало “Арктику” в оренду для ПрАТ “Миронівський хлібопродукт” (МХП).

Разом з тим, 25.05.2021 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ “Торгово-логістичний комплекс “Арктика” до Ощадбанку (в справі №910/570/21) та визнав виконавчий напис, вчинений 27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №705, на іпотечному договорі №876/31/1-3 таким, що не підлягає виконанню.

Цитати з рішення Госпсуду м. Києва від 14.07.2021 (у справі №910/20990/20):

“Державний уповноважений орган як орган АМК [Антимонопольного комітету] у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у АТ “Ощадбанк” інформацію, необхідну для з`ясування дійсних обставин набуття права власності АТ “Державний ощадний банк України” над активами ТОВ “Торгово-логістичний комплекс “Арктика”, а товариство, в свою чергу, було зобов`язане надати достовірну та повну інформацію у встановлений строк.

Тобто, неподання суб`єктом господарювання інформації на вимогу органу Антимонопольного комітету України є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

Посилання представників АТ “Ощадбанк” на те, що відповідний лист не містив безпосередніх слів “вимога” чи “вимагаємо”, а натомість мав у своєму змісті слово “пропонуємо”, що, на його думку, наділяло останнього правом вирішення питання необхідності надання запитуваної інформації на власний розсуд, не спростовує наведеного висновку суду про безумовну обов`язковість надання запитуваної інформації, адже чинними приписами законодавства про захист економічної конкуренції не визначено будь-яких вимог до формулювання органом Антимонопольного комітету України своїх запитів про надання інформації до суб`єктів господарювання, а тим більше не встановлює права таких суб`єктів на відмову в наданні інформації в силу стилістично невірного формулювання відповідного запиту.

<…> Встановлені в даному випадку судом непослідовні дії представників (працівників) АТ “Ощадбанк”, які полягають в тотожній поведінці в двох різних випадках (1 – невиконання вимог Антимонопольного комітету України щодо надання інформації при дослідженні питання стосовно наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 2 – невиконання вимог суду [в справі №910/13232/20] про надання витребуваних документів, необхідних для вирішення спору по суті), однак спрямованій на єдину мету – приховуванні обставин набуття та розпорядження АТ “Ощадбанк” майном, що належало ТОВ “ТЛК “Арктика” та розташовувалося за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А.за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, викликають обґрунтовані сумніви відносно добросовісної реалізації позивачем своїх прав, що в силу приписів ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України є самостійною підставою як притягнення такої особи до визначеної відповідальності (тобто, самостійною підставою для визнання обґрунтованим Рішення №36-р/тк), так і для відмови в задоволенні поданого позову як способу припинення відповідного зловживання, адже правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які є очевидно недобросовісними.

<…> З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані суд дійшов висновку, що застосований до позивача штраф відповідає вимогам Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що така сума є непропорційною до допущеного ним правопорушення, в т.ч. з огляду на встановлені судом ознаки його недобросовісної поведінки”.