Верховна Рада ухвалила держбюджет-2026. Його доходи наступного року складатимуть 2 трлн 918 млрд грн. Видатки заплановані на рівні – 4 трлн 781 млрд грн. Зокрема, й на фінансування експертно-криміналістичної діяльності.
Довідка: Антон Коршун – судовий експерт з технічної експертизи документів, магістр права (Національна академія внутрішніх справ, 2016). Має сертифікат “Тренер для тренерів” (міжнародні програми підвищення компетентності) та проводить навчання з виявлення підроблених документів і практичних методик документних досліджень. У професійній діяльності спеціалізується на технічній експертизі документів та ідентифікації осіб за ознаками зовнішності. Відзначений державною нагородою (Відзнака Президента України 2016). Член секції нормативно-правового напряму та експертних досліджень у галузі права ВГО “Союз експертів України”, член International Association for Identification.
На думку судового експерта Антона Коршуна, ця галузь в Україні давно потребує зменшення державного впливу та формування приватної експертизи як основної інституції для проведення більшості експертиз, зокрема криміналістичних. Таким чином вдасться зменшити видатки з держбюджету, надати доступ до державних лабораторій приватним експертам на публічній договірній основі.
В Україні досі зберігається монополія державних установ на проведення техніко-криміналістичних, почеркознавчих і трасологічних експертиз, що формує залежність результатів від адміністративної вертикалі та обмежує конкуренцію. Також це позбавляє можливості збільшити середні доходи серед експертів, підвищує навантаження на державний бюджет, розповів в інтервʼю Gazeta.ua Антон Коршун, судовий експерт з технічної експертизи документів, член секції нормативно-правового напряму та експертних досліджень в галузі права ВГО “Союз експертів України”.
Чому одним із найменш реформованих напрямів українського правосуддя досі залишається незалежність та професійна самостійність судових експертів?
Українська модель експертно-криміналістичної діяльності сформувалася в умовах правової спадковості радянської системи, де експерт розглядався не як самостійний суб’єкт процесу, а як допоміжний інструмент органу досудового розслідування або суду. Означений підхід, був закріплений у Законі України “Про судову експертизу” № 4038-XII. Це означає, що експертна діяльність у межах державних інституцій здійснюється під адміністративним контролем органів, які є потенційними сторонами кримінального процесу, що створює ризик інституційного конфлікту інтересів і ставить під сумнів незалежність експерта в криміналістичному процесі. Іншим елементом пострадянської моделі є монополізація криміналістичних досліджень державними інституціями. Попри наявність у законі формального права на здійснення експертної діяльності недержавними суб’єктами, фактично така можливість обмежується адміністративними бар’єрами на кшталт складної процедури атестації, відсутності доступу до спеціалізованого обладнання, обмежених каналів фінансування.
Тобто вільний ринок експертних послуг фактично відсутній в Україні?
У якості, контексті та статусі носія спеціальних знань судовий експерт має виступати, як один із гарантів об’єктивності доказового процесу. Однак у межах чинної пострадянської моделі він нерідко перебуває в адміністративній або фінансовій залежності від державних органів, що формує ризики конфлікту інтересів і знижує довіру до результатів досліджень. Водночас у некриміналістичних напрямах експертиз ринок існує, але саме криміналістичний сегмент залишається найбільш зарегульованим і закритим для конкуренції.
Західна практика демонструє інший підхід: криміналістичні дослідження (зокрема техніко-експертні й почеркознавчі) виконуються не лише державними, а й приватними фахівцями, акредитованими за професійними стандартами та підконтрольними механізмам якості й відповідальності. Такий підхід забезпечує реальний ринок у криміналістичному сегменті, підвищує конкуренцію та відповідальність, сприяє впровадженню сучасних технологій.
Назвіть переваги західної моделі ринку експертних послуг?
Україна послідовно декларує інтеграцію до правового, економічного простору Європейського Союзу. Тож упровадження моделі, подібної до західної, дозволило б підвищити рівень незалежності експертів, оптимізувати навантаження на державний бюджет і забезпечити першу сутнісну реформу у сфері судової експертизи з часу ухвалення Закону України “Про судову експертизу” № 4038-XII.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміни в законодавстві щодо судової експертизи: крок уперед чи шанс на реальну реформу
Як вдається паралельно функціонувати державним та приватним експертним лабораторіям у країнах ЄС?
Одразу зазначу, що західна модель судово-експертної криміналістичної діяльності сформована на засадах професійної автономії, змагальності сторін і довіри до приватного сектора спеціальних знань. У Великій Британії та Франції діяльність експертних лабораторій регулюється професійними кодексами, стандартами якості (зокрема ISO/IEC 17025 для лабораторних процесів) та національними актами. Наприклад, британський експерт несе персональну відповідальність за достовірність висновку, незалежно від замовника чи сторони процесу. У країнах ЄС також діє система саморегулювання експертної спільноти професійні колегії, асоціації, ради акредитації, які здійснюють контроль за кваліфікацією, доброчесністю й відповідальністю експертів. Наприклад, у Німеччині цей контроль здійснюють публічно призначені та присяжні експерти, у Франції Національна рада судових експертів. Останні юрисдикційно наділені правом припиняти акредитацію у разі порушення етичних стандартів. Для України було б доцільно створити аналогічну незалежну раду при Міністерстві юстиції або професійну палату експертів із делегованими повноваженнями контролю задля забезпечення якості відповідних експертно-криміналістичних досліджень, їхньої безсторонності та статусної незалежності.
Таким чином, західна модель поєднує елементи державного контролю та приватної ініціативи, забезпечуючи баланс між публічним інтересом і професійною свободою експерта в галузі криміналістичних досліджень.
Західна модель потребує адаптації під українські реалії?
Безумовно. Для України запозичення цих принципів має передбачати адаптацію під власну правову традицію зі створенням конкурентного ринку експертних послуг, автономної системи сертифікації, незалежного ціноутворення й дієвих механізмів саморегулювання.
Перерахуйте основні напрямки реформування української системи судово-експертної криміналістичної діяльності, які пропонують експерти галузі.
По-перше, виведення держави з ролі монополіста у сфері криміналістичних досліджень. Також:
– запровадження ринку незалежних акредитованих експертів,
– реформування системи тарифікації експертних послуг,
– зменшення навантаження на державний бюджет через часткову приватизацію сфери,
– підвищення професійного рівня та матеріальної мотивації експертів,
– ухвалення нового закону або масштабної реформи чинного Закону України “Про судову експертизу” № 4038-XII.
Що на Вашу думку необхідно для запровадження ринку незалежних акредитованих експертів?
В Україні варто створити єдиний реєстр експертів, які пройшли незалежну перевірку компетентності, а лабораторні процеси забезпечити через акредитацію лабораторій за міжнародними стандартами ISO/IEC 17025 з метою підвищення конкуренції, забезпечення реального вибору сторін та зменшення кількості експертних помилок. На рівні процесуального статусу кожен експерт повинен бути визначений рівноправним субʼєктом доказування, незалежно від фаховості галузі знань, що він репрезентує. Також поточна система оплати експертних робіт у державних установах не відображає реальної вартості досліджень і не враховує технологічних витрат. Тому необхідно запровадити в Україні гнучку модель тарифікації, в якій базова ставка формується на основі вартості обладнання, програмного забезпечення, витратних матеріалів і складності завдання. Загалом, експертно-криміналістичні установи в Україні могли б діяти за моделлю публічно-приватного партнерства, коли держава фінансує лише базові судові експертизи. А спеціалізовані експертні замовлення виконуються на договірних засадах, що дозволило б раціонально використовувати бюджетні кошти, створити стимули для інновацій і поступово сформувати самодостатній ринок експертних послуг в галузі криміналістичних досліджень.
Що дасть ухвалення нової редакції Закону “Про судову експертизу”?
Необхідне внесенням змін до ст. 7, ст. 12 та впровадження ст. 12-1 нормативного акту, де визначатимуться принципи незалежності й доброчесності експертів. Це є необхідним кроком для гармонізації національного законодавства з рекомендаціями Ради Європи та стандартами Європейського Союзу. Адже західна система експертно-криміналістичної діяльності ґрунтується на принципах професійної автономії, ринкової конкуренції та багаторівневої сертифікації експертів, що забезпечує баланс між науковою об’єктивністю та процесуальною рівновагою сторін. Безпосередня незалежність експертного середовища є передумовою довіри до правосуддя та якісного криміналістичного дослідження.
Під час війни в Україні значно збільшилася кількість випадків підроблення документів, що є серйозним кримінальним правопорушенням. Використання сучасних технологій дозволяє зробити фальсифікат максимально якісним та наближеним до оригіналу.
В умовах воєнного стану підроблені документи можуть використати для проникнення на стратегічні об’єкти, підготовки диверсій, що загрожує національній безпеці, а також для легалізації незаконно здобутих коштів, шахрайства, перетину кордону.