Валерій Боровик, очільник правління Альянсу «Нова енергія України» та засновник компанії-виробника оборонної продукції FIRST CONTACT, пропонує кардинально переглянути стратегію мобілізації. На його думку, основний принцип майбутніх законів та підзаконних актів має полягати у поступовій заміні живих бійців на механічні засоби. Цей підхід покликаний зберегти життя та досягти перемоги через технологічну перевагу.
Ключовим завданням є пошук та залучення до оборонного виробництва висококваліфікованих спеціалістів. Йдеться про інженерів, конструкторів та фахівців з ІТ-сфери, чий інтелектуальний внесок є незамінним. Їхня праця може врятувати сотні й тисячі життів на фронті, наголошує Боровик.
Експерт підкреслює, що цих фахівців не слід переслідувати чи залякувати, а поважати та надавати можливості для реалізації потенціалу. Саме з такого ставлення має починатися як мобілізація, так і будь-яка взаємодія з ними. Вони не повинні ховатися від захисту країни, а мати змогу ефективно долучитися.
Замість того, щоб видавати спеціалістам автомати, їм потрібно надати «олівці та паяльники», забезпечити комп’ютерами та необхідними комплектуючими. Лише так Україна зможе досягти стратегічної мети – перемоги над ворогом не ціною людських життів, а завдяки технологіям, стратегії та мотивації.
Військові на передовій вже щоденно відчувають перевагу ворога у застосуванні дронів та гостру нестачу власних. Без кардинальних змін у цьому напрямку переламати хід війни та вигнати ворога з української землі буде вкрай важко. Це розуміння має бути спільним для всіх рівнів командування.
Парадигма мобілізаційного закону має змінитися: фокус не на питанні «скільки потрібно військових?», а на «скільки необхідно фахівців для виробництва мільйонів дронів, систем ППО чи РЕБ, які врятують сотні тисяч життів?». Командири, які не усвідомлюють цього, повинні відійти від керівництва, адже технологічна перевага противника може змести їх разом із країною.
Необхідно внести конкретні зміни до законодавства, що стимулюватимуть залучення всіх спеціалістів до виробництва військової техніки. Це передбачає негайне бронювання, фінансове стимулювання та чіткі критерії результативності для тих, хто займається проривними технологіями та фундаментальними дослідженнями в оборонному секторі.
Також слід активно залучати українську діаспору та тих, хто виїхав за кордон, особливо студентів технічних вишів та працівників високотехнологічних галузей. Їх необхідно зацікавити не лише фінансово, а й емоційно, надавши можливість долучитися до перемоги та відбудови Батьківщини, без залякування примусовим поверненням.
Стратегічна мета цих комплексних заходів – винайдення нового типу озброєння, яке за технологічною складовою перевершить ядерну зброю. Ця інновація має дати Україні перевагу над ворогами та іншими країнами світу. Український інтелектуальний потенціал та історичний досвід проривних винаходів дають впевненість у досягненні цієї амбітної мети.
Лише технологічний прорив у військовій сфері, забезпечений геніальними спеціалістами, може надати Україні надійний захист, незалежний від політичних домовленостей чи виборів у державах-партнерах. Цінність технологій у війні підтверджують успіхи, як-от атака дронів СБУ на підводний човен РФ у Новоросійську 15 грудня минулого року.